Ми вам скажемо відверто:
"Війна ще триває,
Бо начальників з мозгами
Нам не вистарчає.
Все прийде якись ледащо,
Чи брехун, чи злодій,
З ними щось побудувати
Нема сил, та й годі.
Наша вся тая "еліта",
Тії бандократи,
Владою у нас зоветься,
Себто, демократи.
"Демократять" ту країну,
Нема на то ради,
Йдеш як бомж, просити хліба
До міської ради.
Там сидять ліниві сраки,
Ніц робить не хочуть,
Лиш обіцянки брехливі
Бібракам торочать.
Ви би, діду із Берліну,
В гості завітали,
І навчили їх порядку,
Щоб вони ся всрали!"

ти шо урко зу львова?

для 1859. Так ти ж небось колишній працівник органіки, що так переймаєшся. Видно та хімія крім потенції ще й забрала розум, що дуже характерно для таких дебілів як ти.
Коли поблизу Бібрки відкриють нове сміттєзвалище, ось і подивимось хто тоді після таких ваших "дописів" відстоюватиме позиції. І будеш пити сички з крана і прицмокувати.
Єдине тішить, що я не бібрак...

Хто підкаже, чого той старий пердун Влах цілими днями стоїть у центрі Бібрки?

а чому ті рятівники екології не йдуть до міської ради і не чергуют вимагаючи прибрати той срач в центрі який називається харчпромом? чому не йдут добиватися шоби зробили якись порядок з тим горе базаром? напевно тому шо біля міської ради нема вагончика. і нема де сі пограти і похиляти. знаєм ми ваші "подвиги" біля полісинтезу. алконавти і повії там кучкувалися. а ти пиздиш "чисте повітря". та соси хуй ти з таким чистим повітрям. люди хочай роботу мали. а тепер ні повітря ні роботи. один ти долбойоб сидиш і клацаєш по кнопках

для 1856. ти теж пиздун не з сумних. в Бібрці таке "свіже" повітря що прямо кисневі ванни приймай. особливо біля того полісинтезу. ну а то шо ти його спалив то ти себе героєм не відчувай. бо прийдуть ще і за тобою "борці" за чисте повітря.

шо ти тут розказуєш. на синтез поролон не переставали возити і різати там. подивися шо там робиться, коли фури приїжджають. титдумаєш, що того ніхто не знає і не бачить. урко все гарно продумав, просто тепер його люди при дєлах.

До 1849. Ти пиздун веселий, сам скільки раз там чергував?
Люди сиділи півтора року а ти тепер сука дихаєш свіжим повітрям і ще й сраєш на всіх

ПРО ЄВРОБАЧЕННЯ
Євробачення в ефірі
Я тут подивилась,
Як співала українка
Я - чуть не вдавилась.
Українкою назвати,
Ту "красуню" важко,
Африканський має голос,
Чорна, мов монашка.
Ну невже на Україні
Співаків немає?
Та Тютько наш, в сто раз краще
Пісню заспіває!
Ми тепер візьмемо, друзі,
Та в наступнім році,
Там відправимо Адіфа
В вишитій сорочці.
Дамо пляшку самогону,
Пачку папіросів,
Най горланить там п'янезний
З шмарклями у носі.
Там якісь москальські бабки
Друге місце взяли,
За те - чорне чудо - юдо,
Хрен голосували.
Ото ж треба було їхать
Аж в Баку співати?
Щоб на цілий світ, в чергове
Так сі обісрати.
Україну приєднали
В Африканську зону!
Ще нас негри тут не грали,
Най го Бог бороне!

ПОСЛАННЯ МЕРА
Я - начальник цього міста,
Я тут всім керую,
Хочу всім я вам признатись:
Я - погано чую.
Я - глухий, немов тетеря,
Вуха ніц не чують.
Люди щось мені говорять,
Дурно час марнують.
Що вони від мене хочуть??!
Чого їм бракує??!
Ну невже не зрозуміло -
Мер хреново чує!
В місті хочете порядку??!
Та пішли ви в дупу!!!
Тут самому не хватає,
Ще й для Орка - купу!
Я Краєвського запрошу
На своє подвір'я,
З тої Бібрки для нього,
Роблю "Межигір'я".
Бар під школою дозволю,
Біля річки - хату,
Всю данину із базару
Віддаю завзято.
Так, що прошу не кричати,
Я - глухий мов муха,
Ось вам, бібраки шановні,
Ця лапша на вуха!

респект писатєлю.

а лінійка точно була як за радянки. головне, жиби директорка вилизала ті очелли мужам району. як то було гидко сі дивити на те з боку. а той чабаняра певно сі ніколи не навчит гувурити. то блять, кєровніки срані. а урко такий був красний, як бурак. і не думайте, жи пастевний.

ЗАПОВІТ ДИРЕКТОРЦІ ШКОЛИ
Цирк пройшов у нашім місті,
Звався він - лінійка,
Дітки гарно виступали,
Павлик та Марійка.
Грамоти всім роздавали,
Тим, хто не лінився,
По пів тисячі давали,
Хто прекрасно вчився.
Всі так гарно говорили,
Хлопали завзято
Скажу чесно. було файно,
Було - майже свято.
Слухала я ті промови,
Відео знімала,
Хлопала також в долоні,
Всіх дітей вітала.
На лінійці був присутній
Керівник району,
Мер наш, сочний і пахнючий,
Мов курча з бульйону.

Я второпати не можу,
Чом, директор школи,
Не звернулась до тих клєрків
Та й про допомогу?
Де ж її палка промова,
Про шкільні потреби?
Там стояли всі ті дяді,
Якраз ті , що треба.
То ж вони усе "рішають",
В них - "кермо" бюджетів,
Забезпечили б у школі
Ремонт туалетів.
Та директорка - ні слова,
Ніби все тут файно,
Школі гроші не потрібні,
Все у нас - нормально.
По лінійці - були збори,
А там - рот відкрився:
- Ой! Білити треба стіни.
Туалет - забився!
Знову - "Дайте, батьки, грошей!
Орест нас не чує,
Я зверталася до нього,
А він - ігнорує."

Треба ж було вийти гордо,
В мікрофон сказати:
"Ми звертались до Вас, пане,
Вам на нас - насрати!"
А ви - кланялись у ноги,
Мешти їм лизали,
За годину, в кабінеті
Всіх їх - посилали.
Ви ж відкрийте свого рота,
І скажіть завзято:
"Що не зовсім все в нас добре,
Що не дуже й свято.
Гроші ми з батьків збираєм,
Бо чмирі при владі,
Ми ж, для вас - гімно нікчемне,
Ви ж, всі - в шоколаді".
Так що, пані в балахонах,
Дивний ви директор,
Все так робите нікчемно,
Як Поплавський - ректор.
Ось і діти в нашій школі,
Отримують травми,
Йшли б Ви скорше уже звідси,
До курвої мами!

а давайте відновимо тему полісинтезу, бо народ має знати своїх героїв в лице(мовляв "якби не вони, то не було би і нас з вами"). а історія чергувань показує шо герої, мяко кажучи не дуже і герої і сиділи там не за СУС(не путати з ульянаю йосіпавнаю)пільні ідеали, а чисто з меркантильних інтересів, про деякі з яких сказано нище.