давайте ті всі вірші в "погляді" видамо, ітак нема шо в ньому читати. А? Як ідєйка?

класні вірші, шкода що їх мало людей прочитає

ЗАПОВІТ КІНОТЕАТРА
Я - старий кінотеатр,
Теж хочу сказати,
Я багато чого бачив,
Маю що згадати.
На верху була майстерня,
А внизу - сеанси,
Колись все "рішала" влада,
А тепер - фінанси.
Пам''ятаю я всі фільми,
В ті часи чудові,
Всі індійські мелодрами,
Був я майже новий.
Лиш не миожу зрозуміти,
Відбирає мову,
Ну чому мене не візьмуть
До роботи знову?

Всі до мене є байдужі,
Ті що на "престолі",
Кажуть, грошей в них немає,
Самі - босі й голі.
Пам''ятаю, за Союзу, як за мене дбали,
А прийшли ось "українці",
Й разом всі насрали.
Не потрібен став я владі,
Я - як прищ на тілі,
Й зруйнувати мене шкода,
І зробить не всилі.
Тільки бузьки мене люблять,
І летять щороку,
Ну не дайте мені вмерти,
Я - ще хлоп нівроку!

ЗАПОВІТ СТАРОЇ ШКОЛИ
Ну і я посеред міста,
Стою зовсім гола,
Вся обідрана, нещасна,
Я - колишня школа.
Вже мене і продавали,
І в кіно знімали,
А тепер, напевне, дружно
Всі мене послали.
Я нікому не потрібна,
Я мов бомж смердюча,
А колись була корисна,
Як земля родюча.
Діти бігали по мені,
Вчили всі уроки,
А тепер, хтось дуже злючий,
Поробив злі вроки.

А я ще в пригоді б стала,
Людям послужила,
Ви б мене підрихтували,
Миттю б я ожила.
Але ж де там, то все - мрії,
Я - притон пияцький,
Видно, владі так зручніше,
Щоб був вигляд блядський.
Як повія серед центру,
Муляю всім очі,
Але влада з моїм тілом,
Ніц робить не хоче.
Мабуть треба щоб я здохла,
Розвалилась, впала,
І тоді мене хтось купить,
За два кіля сала.
Владі я заповідаю,
Прикладіть зусилля.
Ще в Тарасового сина,
Я прийму весілля!

У Харкові невідомі особи закинули в приміщення громадської приймальні Дзержинський райорганізації Партії регіонів пляшку із запальною сумішшю.

Про це повідомили в прес-службі прокуратури Харківської області, передає УНІАН.

ЗАПОВІТ ШКОЛИ
На харчпром я подивилась,
Ну а чим я гірша?
Хочу теж я написати,
Заповіта - вірша.
Теж у Бібрці живу я,
Бачу все довкола,
Грамоти я всіх навчаю,
Я - Бібрецька школа.
Маю всього двадцять років,
Я - не стара баба,
Але скоро, певно, стану
Як харчпром - незграба.
Пам''ятаю, обіцяли,
Мені вікна нові,
Коридорами ходили
Дядьки гонорові,
"Буде тут, і тут чудово,
Все ми зремонтуєм,
Треба просто Шаха вигнать,
В мить все відбудуєм."
Ох, брехливі були дяді,
Шаха геть прогнали,
А про мене в раз забули,
Ніби і не знали.

Як стояв басейн без діла,
Так стоїть і досі,
Нема діла до їдальні,
Всі то мають в носі.
Вчителі по мені ходять,
За харчпром старіші,
Думають - що вони в місті,
Самі розумніші.
І нема для них заміни,
Ходять всі рядочком,
Посипаючи стежинки,
З дуп своїх пісочком.
Бачу, скоро перетворюсь,
Я в харчпром злощасний,
А я мрію мати вигляд,
Юний і прекрасний.
Я вам всім заповідаю :
Я ж свій хрест волочу,
Не зробіть із мене дрантя,
Я ще жити хочу!

харчпром - це колишня єврейська синагога, її чіпати не можна, бо пришиють антисемітизм.

ЗАПОВІТ ХАРЧПРОМА
Я стою посеред міста,
Гордо височію,
Даху майже ніц не маю,
Та від щастя млію.
В Бібрці стою я круто,
У самому центрі,
Як у мультику "Наруто",
Не дадуть ми вмерти.
Мене вчасно тут годують,
Всі щось підкидають,
Хто сміттям мені поможе,
Під вікном насрають.

Школярі курити ходять,
Хтось чекушку "впоре",
А в четвер - не маю спраги,
Сцяків маю - море.
Я завжди до всіх привітний,
Всіх гостей приймаю,
Хоч і вигляд не елітний,
Але користь маю.
Я - лице міської ради,
Символ, я бібрецький,
Я - не просто розвалюха,
Я - взірець мистецький

Ніц мені ніхто не вдіє,
Я- пахан зі стажем,
Який в центрі володіє,
Непоганим "пляжем".
Я стою на виднім місці,
Є базар під боком,
Нашій владі, преславутій,
Я - милую око!
Та уже мені набридло,
У смітті стояти,
Люди - добрі, із міськради,
Не грайте вар''ята!
Розумію, що у місті,
Туалетів мало,
Але то - сранє, і сцяки,
Вже мене дістало!

Най візьмут мене та й грохнуть,
Як свиню на Паску,
І мікроби всі подохнуть,
Зробіть людям ласку.
А своє те "пляжне" місце,
Я заповідаю,
Ви збудуйте щось важливе,
Я вже навіть знаю:
Супермаркет ви поставте,
Чи басейн з спортзалом,
І згадайте, теж в міськраді,
Ви ж таке казали!
Я ж старий, а вам ще жити,
Ви ж не є - невдахи,
Прошу ЗАПОВІТ прийняти,
Ваш ХАРЧПРОМ - бездахий.